Як українці Італію підкорювали. Комо.

Захотілося екзотики… Після «намотування» кіл ближнім зарубіжжям, а саме Польщі, Чехії та Угорщини, а також випробування на витривалість в автобусах на Амстердам та Берлін, вирішила спробувати вперше в житті літаки. А якщо летіти, то вже у щось незвичне. Коліжанки подали ідею Мілану на кілька днів, з чим я, безумовно, погодилась.

Авіаквитки було придбано за 1,5 місяці, доки дозволяли ціни та наше відчуття власної гідності. Лоукости роблять свою справу. Коротко про перельоти – раділа як мале дитя, постійно увіткнувшись носом в ілюмінатор та намагаючись розгледіти номери на автівках внизу. Але зір вже не той…

Однак пощастило пізнати за 3 перельоти по максимуму – при перевірці багажу мене роззули, рейс затримався на годину через туман. Але все вирішилось з чудовим результатом – на пересадку ми не спізнились і черевики мої мені повернули.

Пересадка у Катовіцах зі Львова зайняла небагато часу. Мали декілька годин вільного часу, тому вирішили поїхати з аеропорту у центр міста. Дорога зайняла годину в один бік. Зверну увагу, що користуватись шаттлами необов’язково, якщо не хочете переплатити. Є звичайний автобус АР2, який що 20 хвилин вирушає до головного вокзалу Катовіц. Квиток доведеться взяти добовий за 14 злотих. Решта квитків для цього автобусу не підходять і водій вас просто не впустить. Водії переважно українці, що дуже потішило вуха))) Автомат з квитками знаходиться прямісінько біля зупинки автобусів АР.

Для зручності користування інтернетом за кордоном не обов’язково оплачувати роумінг українських операторів. Особисто я придбала польську SIM-картку оператора PLAY за 25 злотих, де отримала у розпорядження 25 гігабайт на місяць. Так, як роумінгу між країнами ЄС зараз не існує, я не відчувала жодних проблем з тарифікацією. Однак все ж поповнила на 10 злотих рахунок на випадок дзвінків.

Приліт в аеропорт Мілан-Бергамо зустрів нас дощем, гарним, теплим, листопадним. Скориставшись трансферним автобусом (4,5€) ми вже за годину стояли на вході в головний вокзал Мілану. Вечірній, величний, що змусив мене почуватися мурахою. 

Готелів чи хостелів ми не вибирали, а вирішили скористатись мережею Couchsurfing, де нас безкоштовно в себе розмістили міланці. Перше, що ми зробили, це замовили піцу додому, щоб відчути Італію на смак. Смачна піца, та, на мою думку, в Україні також досягли чудового рівня наші піцейоли. 

Та цілий день в дорозі з двома перельотами зробив свою паскудну справу – повалив нас спати аж до.. самої 5-ї ранку, де на нас чекали нові пригоди в Італії.

Наступний день почався після 5 годин сну, коли ми вже сонні стояли на залізничній станції в очікуванні електрички в центр міста. 

Тепер трохи про транспорт.
Інфраструктура громадського транспорту передбачає декілька рівнів сполучення, на які купуються різних тарифів квитки:

• Звичайний квиток Мі1-Мі3 – термін дії з моменту компостування залежить від кількості придбаних зон: 75 хвилин для двох зон і +15хв для кожної додаткової зони. Мінімальна кількість зон, яку можна придбати – 3 зони і квиток діє 90хвилин. Вартість 2€. 
• Квиток на 10 поїздок – набір з 10 звичайних квитків на 3 зони Мі1-Мі3, кожний з яких діє по 90 хвилин. Дійсний він лише в транспорті АТМ (міський) та Trenord (на електрички в межах цих зон). Набір не може бути використаний декількома пасажирами одночасно. Вартість 18€. 
• Денний квиток – дійсний протягом 24 годин з моменту компостування без обмеження кількості поїздок на обраних територіях. Вартість 7€.
• Квиток на 3 дні – дійсних протягом 3 днів (увага! не 3 доби по 24 години, як прийнято вважати, а 3 дні з дня компостування. В моєму випадку вийшло, що я закомпостувала його о 21:30 у середу ввечері і він діяв середу-четвер-п’ятницю, у суботу довелося брати інший). Вартість 12€. 

Якщо ви маєте намір перебувати в Мілані принаймні два дні, рекомендуємо купувати 3-денний.

Особливістю громадського транспорту є те, що міським також вважається потяг, якщо ви ним користуєтесь в межах зон, включених у квиток.

І ось ми вже приїхали електричкою до вокзалу Milano Cadornа, звідки ж і вирушили іншим потягом до містечка Комо, що в передгір’ї Альп. 

Містечко Комо знаходиться на березі однойменного озера, яке вважається одним з найгарніших у світі! Це третє за величиною озеро Італії (його площа — 146 кв.км) і одне з найглибших в Європі (до 414 метрів).

В античні часи вілли біля озера мали Вергілій і Пліній Молодший, у наш час на зміну їм прийшли мільярдери і знаменитості. Не залишилися байдужими до тутешніх місць і кінематографісти: в околицях Комо знімалися епізоди фільмів «Зоряні війни. Епізод II: Атака клонів», «12 друзів Оушена», «Казино Рояль», «Місяць у озера» та інших.

Однак, ця краса доступна і «простим смертним», адже годину потягом і ми на березі неймовірного гірського озера! Його вік сягає льодовикового періоду!

Стародавні римляни вважали озеро Комо стратегічним пунктом для захисту кордонів Римської імперії, тому з часів колонізації земель тут завжди знаходилися військові. А, як відомо, у місцях, що знаходяться під захистом легіонів, був розквіт торгівлі, ремесла. Відповідно, підтягувались біженці та поступово створювались муніципії.

Проте з початку ХІХ століття озеро Комо несподівано набуває слави місця, де розвивається, так звана, культура вілл (іт. civiltà di villa), з чим неминуче пов’язаний сплеск елітного туризму, який триває дотепер. 

Вздовж берегу змійкою в’ється прогулянкова доріжка. Насолоджуючись краєвидом вдихайте глибше альпійську свіжість. Ось тут вона дійсно справжня, тому не вірте освіжувачам повітря вдома!

У центральній частині набережної знаходиться причал з касами. Прогулянковим корабликом ви можете відвідати сусідні містечка або ж просто здійснити міні-круїз поміж Альп.

Пірс посеред заводі веде до сучасної скульптури «Життя Електричного», створеної 2014-2015 років, що присвячена уродженцю міста – відомому вченому фізикові Алессандро Вольте (1745-1827).

Містом можна помилуватися з висоти. Для цього потрібно скористатися фунікулером, який сполучає місто Комо з сусіднім Брінате, що знаходиться на верхівці найближчої гори, або ж скористатись послугами місцевого аероклубу AeroClubComo, щоб замовити політ на гідроплані.

Фунікулер працює нд-пт 6:00-22:30, а по суботах та в літній час до 24:00. Ціна становить 3€ в один бік, або 5,5€ в обидві сторони. Для дітей, які зростом не перевищують 110см користування безкоштовне.

Що стосується гідропланів, політ рекомендують замовляти заздалегідь, зв’язавшись з клубом напряму (сайт AeroClubComo). В середньому ціна з особи складе 90-95€ за півгодини романтичного польоту над Альпами та озером.

Ми вирішили не літат високо, а навпаки - поглибше впірнути між вуличками до старого міста та зустрітись з Середньовіччям. «Старим містом» називають серце Комо, де традиційно набудовано крамничок та кав’ярень, де церкви та собори гармонійно вписані поміж кольорових кам’яниць.

Після низки середньоєвропейських міст італійська архітектура особливо «кидається» в очі.

Та, щойно увійшовши поміж кам’яниць, ми пішли на звук старовинного дзвону, який ніби магічним помахом повів нас до себе. Відлуння розходилось далеко в гори, що створювало нереальне відчуття, що ми загубились у часі. Для нас це був момент середньовічної історії, коли вірян скликали на службу, і ми слухняно пішли назустріч з минулим. Ще здалеку було видно вежу, з якої лунав дзвін, але, вийшовши на площу, ми побачили чудовий ансамбль з готичного собору (Duomo di Como), палацу та невеликої церкви з дзвіницею.

Собор Успіння Пресвятої Діви Марії побудований 1396 року на місці попередниці церкви Санта-Марія-Маджоре.

Ліворуч до самого Собору прибудований палац Бролетто (Palazzo Broletto) – це старовинна резиденція місцевих правителів Комо. Палац побудовано у XV столітті в готичному стилі з елементами Ренесансу. Зараз він використовується як місце для конференцій, виставок та урочистостей. Гармонійне поєднання зовні та фактичне об’єднання переходами між палацом та церквою свідчать про нерозривний та тісний зв’язок між владою духовною та урядовою в часи Середніх віків.

Ще лівіше цей ансамбль завершується церквою Сан-Джакомо (Chiesa di San Giacomo).

Площа Собору не вирізняється з загальної картини – невеличка та затишна. Уява домальовує середньовічні ринки та вози на цій площі, однак зараз вже все забудоване кав’ярнями.

Ми вирішили обійти Собор довкола, та неочікувано для нас, знайшли на задньому дворі театр. По правді кажучи, який би не був театр, конкурувати у величі з Собором Комо він не зміг би ніколи. На перший погляд скромний театр. 

Театр Сочіале (TeatroSocialediComo) побудований відносно недавно, 1812 року у стилі класицизму. Старий театр вже приходив у розруху, тому місцеве дворянство прийняло рішення побудувати новий, автором якого став Джузеппе Кузі. 

На фото театр видно лише частково, але загальне враження можна отримати.

Та ми вирушили далі. Часу на дослідницький похід старим містом в нас було мало, адже розраховували повертатися в полудень до Мілану. Їсти хотілося страшенно і ми пішли шукати недорогий заклад.

Я думаю, ми б побачили базиліку Сан Феделе відразу, якби не були такі голодні і не дивилися б що на меню у кав’ярнях. Та нам пощастило відвідати одну з кав’ярень саме навпроти базиліки. Пообідати нам далося в 15-16 євро на особу.

Пару слів про їжу в Італії. Надзвичайно важко знайти наші перші страви. Такі страви як супи, котлети, картопля, які ми так звикли бачити в Україні, італійці не звикли подавати на стіл. Тому пити хотілося дуже. А мені, досить м’ясоїдній людині, по просту не щастило на м’ясо))) Обідали ми паніні (Panini), такі собі канапки на кшталт сандвічів, що мають хлібчик з обох боків. Єдине м’ясо, на яке я могла тільки розраховувати в цій подорожі – прошуто (нарізка в’яленого м’яса) в канапці було подане гарячим з салатом та сиром. Теплі паніні посмакували нам з задоволенням і ми вирушили до базиліки.

Базиліка Сан Феделе (Chiesa di San Fedele) знаходиться на однойменній площі ще з 1120 року, хоча відбудована з нуля вона була 1914 року. 

Ми ще трохи поблукали вуличками, і час був вирушати назад і продовжувати нашу естафету міст далі. У Комо безумовно ще є що побачити, але саме це дає нам стимул навідатися до затишного альпійського містечка знов.

А ми тим часом вже сидимо в потязі на Мілан…